Історія ЗІЛ

Для мене “ЗІЛ” це були завжди величезні старі радянські вантажівки, але після того як розпочалась наша фотоохота за “автозаврами” виявилось, що серед них є велика кількість легкових авто, лімузинів, автобусів, спецтехніки, військових автомобілей, всюдиходів та навіть велосипедів і холодильників. Завжди коли підходиш до справи впритул відкриваєш для себе багато цікавого і нового.

Що ж до самої історії цієї марки, то потрібно почати з далекого 1916 р., коли був започаткований завод “АМО”, котрий повинен був випустити 150 півторатонних вантажівок, але інфляція та воєнний час завадили цьому і Рябушинські закупили комплекти деталей в Італії та розпочали збірку. Завод так і не добудували для випуску власних авто і деякий час він існував, як авторемонтний завод. Однак в 1924р. була зібрана перша вантажівка АМО-Ф-15, а в листопаді цього ж року 10 авто прийняли участь в параді, цю дату і прийнято вважати народженням заводу. Час від часу (в залежності від радянської епохи) завод (зрештою як і все в країні) перейменовували, то це був “АМО”, то завод імені Сталіна (ЗІС), то завод імені Ліхачьова (ЗІЛ), і т.д. В 1934 р. розпочалось виробництво ЗІС-6 і ЗІС-5, на базі котрого було випущено 19 різновидів та модифікацій вантажівок.

В 1936 р. розпочалась конвеєрна збірка лімузинів ЗІС-101, котрий був “трішки” скопійований з американського “Бьюїка” (без купівлі креслень). Також в цей період випущені вантажівка ЗІС-21, напігусенечні тягачі ЗІС-22 та ЗІС-42, автобуси ЗІС-8 та ЗІС-16. Далі у воєнний період випущена велика кількість вантажівок (ЗІС-5В, ЗІС-42, ЗІС-42М), санітарний автобус ЗІС-16С, крім того випускалось озброєння для фронту. В 50-ті роки, окрім міських атобусів (ЗІС-155, ЗІС-127), бронетранспортерів, машини-амфібії (ЗІС-485), вантажівок (ЗІЛ-130, ЗІЛ-131 та ін.), велосипедів з'являються в світ також холодильники, кажуть такі ж міцні та надійні, як і все радянське :). В цей же період спеціалісти заводу допомагають китайським друзям випустити у виробництво копію ЗІС-150 вантажівку “Цзефан”.

Протягом наступних років випускалась та вдосконалювалась велика кількість вантажних автівок, серед них масове виробництво ЗІЛ-130, ЗІЛ-131 та ін. В 1967р. СРСР вперше прийняв участь у міжнародному “тижні автобусів” в м. Ніцца, де автобус “Юність” ЗІЛ-118 виграв 12 призів, але серійного виробництва цього автобуса, так і не вдалось організувати. В 1975 р. було випущено 200 тисяч авто за рік.

В 90-ті р.р. ЗІЛ було приватизовано та переведено у Відрите Акціонерне Московське Суспільство “АМО ЗИЛ”, де органом правління стала рада директорів. Яскравим представником початку цього періоду є ЗІЛ-5301, котрий в народі називають “бичок”. Як на мене, подальша історія заводу ЗІЛ це швидше за все постійне розкрадання, агонія та падіння, оскільки завод не витримав конкуренції потужних та сучасних зарубіжних представників.

Джерела світлин: http://proawto24.ru

Фотогалерея

Сторінки